День Незалежності. Безповоротні наслідки святкуваннь

43
переглядів

Повернувшись до роботи після святкових вихідних, відразу розпочалась активна робота та аналіз справ, які ми супроводжуємо. Перша справа, яка досить доречна в цей період це, здавалося б типова судова справа у кримінальному провадженні, за якою ми пильно спостерігаємо та відслідковуємо її перебіг.

У Фастівському міськрайонному суді розглядається справа, про вчинення важких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками.

Типова справа тому, що таких справ безліч у судах різних інстанцій та районів і лише деякі з них закриваються з винесенням законного рішення, покарання винних, та так щоб і без різного плану домовленостей.

Це все передмова. На загальну тему можна писати багато!

Тож по суті справи, яка затьмарює, вже четвертий рік поспіль, святкування Дня Незалежності у селі на Київщині.

На святкуванні Дня Незалежності України в 2014 році завзяті сільські хлопці, бувши вже на підпитку, поїхали на зустріч пригодам до сусіднього села, там розгорнувся конфлікт з місцевою компанією молоді. Все начебто очевидно – побились, розбіглись… Але ні, трагічний поворот подій трапився далі… Відчувши образу, приїзжі хлопці вирішили розібратись зі своїми кривдниками (на той момент вони, напевно, так відчували ситуацію) і поїхали в своє село за підмогою.

Коли компанія відчайдухів повернулась на розбірки, з немалою кількістю молодиків, вони навіть не розбирались кого будуть бити і за що – як потім з’ясувалось, все трапилось приблизно за 4 хвилини. Налетіли, відлупцювали і поїхали…

Трагізм ситуації в тому, що били вони з такою силою і злістю, що вбили молодого хлопця, який навіть не мав змоги захищатись та часу щоб зорієнтуватись, що відбувається! Адже він та його компанія не були присутні на попередній ситуації і навіть не були в курсі, що перед їхнім приходом до кафе, де саме розгорнулось дійство, щось подібне трапилось…

Як наслідок, вбитий невинний хлопець, свідків прямих немає, окрім постраждалих, які точно сказати нічого не можуть та нападників, які переводять стрілки один на одного. Відео з камери спостереження начебто є, але не чітке, що дає привід для ухиляння від відповідальності.

Та не зважаючи на непевність ситуації, компанію зловмисників встановили відразу, відкрили кримінальну справу, допитали, провели слідчі експериманти, підозрюваних у вбивстві затримали і посадили до СІЗО та розпочали судову тяганину.

Це дуже коротко про суті…

А що ж зараз відбувається у суді – справа розглядається вже 4 роки, по третьому бюрократичному колу. Підозрювані з плином часу змінюють покази та відмовляються признавати причетність до вбивства, не зважаючи на те, що раніше давали зовсім протилежні свідчення.

Адвокати захисту всіляко затягують справу, тиснучи на незаконність добутих доказів або нечіткість в них та в показах свідків.

Що ж до самої судової влади та процесу, в даній справі, то думка неоднозначна. Очевидно, що були домовленості на певних етапах процесу, адже після першої інстанція, апіляція скасувала рішення і справа потрапила до судді, яка в самий «підходящій» момент пішла на пенсію, тим самим звільнивши своєю заявою підозрюваних у вбивстві з СІЗО.

Щось дуже вже це нагадує всіма знайому не прикриту схему, коли суддя перед виходом на пенсію бере справу, яка б поповнила її сімейний бюджет. Що ж оце задарма на пенсію йти…

Тепер справа передана і розглядається у суді іншого району, Фастівського. Чи будуть домовлятись тут? Чи може все ж таки за чотири роки після революції та свіжої судові реформи це не так просто?

Питяння цікаве! Саме тому ми і слідкуємо за перебігом данної справи! Адже не варто забувати і про іншу сторону справи – потерпілих, які прагнуть справедливості.

На кожне засідання приїзжає мати вбитого хлопця, яка чотири роки тому втратила частину себе! І весь цей час, дивлячись у вічі вбивцям свого сина, смілива та непохитна, бориться за честь сина, покладаючись на ті закони, які були написані для нас українців, кожного, рівного перед ними!

На разі проголошена перерва в справі до жовтня. Чим закінчеться ця справа?! І чи закінчиться в цьому році…

Як висновок, хочу звернути увагу кожного свідомого українця – не було б цієї спави, не було б зруйнованих життів молодих хлопців, не було б горя батькам, якби було розуміння, що свято то привід для відпочинку та радості, а не привід щоб «напитись і забутись».

Нам-українція ще багато працювати над цим, але головне завжди пам’ятати про відповідальність та наслідки від своїх дій.

Святкуйте з розумом!

Центр журналістських розслідувань незалежна сторона, яка не виступає юридичними фахівцями в цій справі, тому уникаємо деталей та уточнень. Наша позиція громадська, людська! Ми прагнемо справедливості, законності рішень, ми хочемо жити в державі де людське життя не коштуватиме суми в залежності від того кого судять, а буде безцінним!

Ми закликаємо суд прийняти законне рішення!

Винні мають відповісти по закону!