Київський апеляційний суд — «Чорна діра» беззаконня

995
переглядів
Вже багато історій ходить серед народу про діяльність Київського апеляційного суду (колишнього Апеляційного суду міста Києва), як в цілому так і окремих суддів.

Ця ж історія про замкнуте коло відвертого шахрайства з повною підтримкою даної установи.

Одеські так званні бізнесмени, які вже довгі роки промишляють тим, що самі пишуть розписки, а потім згідно них вимагають гроші у людей, які ні сном ні духом не знають про свої, так звані, борги.

А успішна така схема завдяки міцному кришуванню представниками судової системи, які без будь-якого докору сумління визнають такі розписки законними і виносять рішення на їх користь, в супереч судових почеркознавчих експертиз.


Зокрема, до Київського апеляційного суду вже вдруге потрапила справа № 2610/12441/2012, яка розглядається вже протягом довгих 8 років.

Повернулась вона сюди після багатьох формальних відписок суддів різних інстанцій. Ставка була на те, що боржник не буде чинити опір і вже через пів року позивач заволодіє майном боржника за допомогою «ніби то» законного рішення і «руками» виконавця. Однак склалося не так як гадалося…


Кузьмін, з Одеси, подав  до суду позов про стягнення з Мигрина, Киянина, боргу в розмірі 80 тис. доларів згідно розписок, які були пред’явлені в суді. І все б нічого, якби Мигрин писав ці розписки!

Історія в наступному, Мигрин купив собі авто марки LEXUS для роботи водієм у Кузьміна. Згідно домовленості між даними особами, саме це було основною умовою для подальшої їхньої співпраці. Бувши впевненим у  серйозності намірів роботодавця, Мигрин продав своє старе авто і ще допозичив кошти у своїх рідних. Кузьмін знав про цю ситуацію і жодним чином не приймав участі у викупі авто. Однак, після декількох років роботи Мигрин вирішив звільнитись, оскільки умови роботи його не задовільняли – затримка заробітної плати, не повна виплата амортизації авто та інші порушення домовленостей зі сторони роботодавця.

Як тільки робочі відносини закінчились, Кузьмин вирішив віддячити Мигрину за роботу позовом до суду про стягнення неіснуючого боргу, оскільки чітко знав свою перевагу у підтримці окремими персонами в судовій системі.

Все мало пройти швидко та непомітно. Перший розгляд справи Шевченківським районним судом відбувся взагалі без участі відповідача, на цьому ж засіданні і було прийнято рішення про стягнення боргу. Подальші інстанції пройшли не менш стрімко! Лише за пів року справа розглянулась на всіх рівнях!

Ідеальна робота суду! А ви чекаєте призначення дати розгляду вашої справи по пів року? Ось як треба працювати!

Суд навіть не брав до уваги незалежні експертизи, які проводив Мигрин та судову почеркознавчу експертизу, яка як і попередні вказувала на цілковиту розбіжність почерку Мигрина з почерком на розписках, які надав  Кузьмін.

Це лише один факт з цілого «букету» порушень, які вказують на повне ігнорування Закону з боку суду! Натомість, всі рішення були на користь Кузьміна, не зважаючи на докази та доводи відповідача.

Це що, не компетентність суддів, повна симпатія позивачу чи цілковита упередженість у справі?

Нині, новим складом суддів Київського апеляційного суду вже вдруге переглядається рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 2016 року, яке мало місце лише завдяки нововиявленим обставинам. Але і тут шлях був не простий. Після довгої боротьби на всіх рівнях судової системи, все ж таки враховані всі висновки експертів та скасовано попереднє, чисто «договірне», судове рішення.

Саме зараз вирішується доля людини, яка довірилась нібито серйозному бізнесмену і прагнула чесно працювати, однак потрапила в пастку шахрав вищого рівня.

На даному етапі Київський апеляційний суд всіляко затягує справу, оскільки прийнявши рішення на користь Кузьміна, створить прецедент, коли кожен зможе сам писати розписки і приносити їх в суд, з вимогою стягнути борги з будь-кого. При цьому обвинувачений не матиме навіть права довести свою невинуватість.

Однак, схема робоча, домовленості на всіх рівнях…

У разі якщо апеляційний суд знову скасує Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 2016 року і проігнорує всю доказову базу відповідача, то колегія суду фактично стане на сторону шахраїв і знехтує правом особи на чесний суд.

Саме тому нам і стала цікава ця історія, бо кипить в серці питання – Чи стане ця справа відправною точкою безкарного процвітання нової схеми – «Не брав в борг? Все одно віддай по розписці! Суд на нашій стороні!».

Це кричуща ситуація, оскільки розгляд спору знаходиться в руках феміди, яка не викликає повної довіри і впевненості у неупередженості її представників.

Сподіваємось, що час минув не дарма, влада змінилась, судова система переформувалась. І судді не приймають не зважених рішень. Навіть якщо пахне грошиками.