Справедливий суд, важелі тиску

488
переглядів

Я думаю , що кожному в нашій країні хочеться бути впевненимв можливості захисту своїх прав та в справедливості суду, незалежно від місця проживання та місця звернення до судочинної установи. Але буває так, що проживаєш в одному місці, а захищати права мусиш в іншому. Все начебто як має бути: ті ж самі державні органи, які покликані захищати права всіх українців, але в процесі реалізації своїх прав, ти починаєш відчувати, що в цьому невеличкому районному центрі не все так просто! Всі твої клопотання, заяви, скарги залишаються без задоволення, проте ті самі звернення опонента, який є місцевим мешканцем — навпаки без виключень задовольняються.
Починаєшь активно звертатись до вищестоящих огранів, висвітлючи очевидну кричущу несправедливість — проте, нажаль, нічого не відбувається, нікому нічого не потрібно, на місцевому рівні всіх все влаштовує, а на вищих рівнях не має діла до Ваших проблем, з якими Ви стикаєтесь на місці. Ваші звернення тупо переадресовуються, для вирішення, до об’єкту оскарження. Коротше кажучи, замнкуте коло.
Саме в таких ситуаціях і згадуєш про всесильну «четверту» владу – журналістів!
В нашому випадку, журналісти на судовому засіданні з розгляду кримінального провадження, в невеличкому районному центрі однієї з областей України, були сприйняті неоднозначно. Опоненти були категорично проти, прокурор теж не виявляв бажання висвітлювати судове засідання в засобах масової інформації, проте суддю присутність журналістів з Києва дісциплінувало – не зважаючи на спеку більше ніж + 30 градусів, суддя вперше за весь судовий розгляд одяг мантію.
Після відкриття судового засідання – атаки на журналістів за відеозйомку в залі судового розгляду, перечитування нормативних актів щодо гласності та відкритості судового засідання та інші спроби саботувати роботу. Дойшло до того, що суддя промовив, що видаляє журналістів з зали судового розгляду. На прохання журналістів надати копію ухвали про видалення, суддя закрив засідання.
Як справа піде далі, ніхто не розумів…І от, через деякий час суддя викликав нас до свого кабінету та запитав: «Що Ви хочете?»… Ухвалу про видалення журналістів з зали він так і не надав, проте обіцяв задовольнити клопотання, яке протягом всього часу заявлялось і залишалось без задоволення.
З цього моменту розпочався справедливий розгляд кримінального провадження і, на мою думку, було прийнято законне рішення! Адже, були розглянуті всі клопотання, заслухані усі свідки та проведені експертизи, на яких ми настоювали ще раніше.
Отже, вважаю що журналісти це справді важелі тиску на державні органи, адже якщо хтось бажає захистити свої права він має використати усі можливості ресурси і не тільки процесуальні, а й усі інші, передбачені законом, в тому числі і вплив ЗМІ.