«Винен чи не винен?» Ось в чому питання…

624
переглядів

В наш час бурхливі дискусії в соціальних мережах набирають резонансні судові справи з прихованими корупційними схемами або родинними зв’язками суддів, чиновників та інших державних службовців.

І здавалося б це добре, те що люди не байдужі, прагнуть справедливості та правди. Особливо на шляху до підвищення соціальних стандартів та рівня життя всієї країни.

Але окрім таких справ та дискусій є десятки тисяч звичайних пересічних українців зі своїм життям та проблемами, які все ще порпаються в корупційному болоті й не можуть з нього вибратись, не зважаючи на гучні заяви та лозунги про реформи та зміни!

Кожна справа, яка потрапляє до українського суд, є важливою та має бути піддана громадському контролю. На жаль, але в наш час і досі залишається така ситуація…

Журналістів “Центру журналістських розслідувань” привернуло увагу кримінальне провадження, яке відкрито Васильківським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури у 2018 році.

Спочатку нам здалось, що цього разу ми зіштовхнулись з договірняками та лобіюваннями в прокурорському колі. Адже, за час існування провадження зміна прокурорів стала звичайною справою, ніби підбір зручного гравця в грі “Зшито білими нитками”.

Маючи сумніви з цього приводу, ми прагнули запобігти прокурорському свавіллю, долучившись до розгляду справи у судових засіданнях, які вже перейшли до іншого району. Але після останнього, яке відбулось нещодавно в Обухівському районному суді Київської області на чолі з суддею Тиханським О.Б., склалось враження, що справа набула інших обертів та затягнула судову складову до своїх тенетів.

Такого суб’єктивного висновку ми дійшли після того, як спостерігаючи за розвитком справи, якоїсь миті помітили зміну відношення судді до підозрюваного та справи в цілому. Якщо раніше ставлення було нейтральним, або правильно сказати професійним, оскільки всі розуміють, що вина не доведена і взагалі ще й нема чим доводити. То на останньому засіданні було відчутно, що з якихось причин суддя впевнений у винуватості підозрюваного і не сприймає ні слова самого хлопця, ні його захисника про невинуватість. Така різка зміна не могла відбутись без впливу ЗІ сторони…

Ще й до того ж таке ставлення підтвердилось ухвалою про продовження строку перебування під вартою підозрюваного, за клопотанням прокурора, яка, до речі, подала його з порушенням законного строку. Але й на це суддя мав свої пояснення, які відмітив в тій самій ухвалі.

Найдивніше в цій ухвалі те що, не зважаючи що вже не в перше подавалось таке клопотання і не вперше приймалась ухвала про продовження строку перебування під вартою. Саме в цьому документі були приведенні пояснення суддею, яких по факту не було на засіданні. Ніби то прокурор довела, що підозрюваний може негативно впливати на потерпілого, свідків, або переховуватись від суду. А сторона захисту, навпаки, не довела, що є підстави змінити запобіжний захід підозрюваного на інший. При цьому в справі є заяви та всі необхідні матеріали, про авторитетних людей, які можуть взяти на поруки підозрюваного, та підтверджують його соціальну стабільність.

Можливо для справи й корисніше щоб підозрюваний буз у СІЗО, спокійніше всім. Але саме формулювання ухвали тільки підсилює наші припущення, оскільки бувши присутніми на засіданні ми можемо підтвердити, що прокурор не привела жодного доказу і не підтвердила жодного припущення щодо підозрюваного.

Хотілося б вірити що це все лише підозри журналіста і ми будемо свідками законного перебігу справи і винесення справедливого вироку, але факти, які накопичуються, не дають можливості розслаблятись і просто вірити в справедливість.

В даній справі безліч неточностей, недоведених факторів, таке відчуття, що хлопця просто хотіли “розвести” на зізнання, що і зробили правоохоронні органи, погрожуючи посадити й брата підозрюваного, якщо той не зізнається. Поставивши умови, прагнули “збити” грошей і намалювати умовний строк. Але все затягнулось… Ускладнилось… Недоречно з’явився адвокат у підозрюваного, яка прагне відчайдушно захищати його інтереси, а не сприяти державним обвинувачам. Що і змусило сторону обвинувачення придумувати нові схеми і долучати інші ресурси… З чим власне і бореться наше прогресивне суспільство…

Риторичне питання “На чому тримається ця справа?!”, залишається поки, що відкритим…